Сучасний зв’язок. Яким він повинен бути і яким він є? Швидкий, надійний, не дорогий, у будь-якому місці в будь-який час – хотілося б. А що насправді – все залежить тільки від грошей. Хоча ...
Дуже часто спілкуючись ми лишень очікуємо на відповідь співрозмовника для того щоб йому заперечити чи просто сказати „своє”. Є різниця між словами слухати і чути, дивитись і бачити, думати і розуміти. У тому то й справа, що ми рідко коли чуємо один одного і, тим більше, бачимо речі такими якими вони є. У суперечці чи у такій звичній нам розмові, ми не чуємо, не замислюємось над такими звичними словами. Тому, на мою думку, слова, які промовляють нам листи, електронні повідомлення чи все ж таки той самий чат, для нашого розуміння є близькими.
Чат. Тут ми шукаємо наших майбутніх друзів. Так, саме друзів, друзів по спілкуванні. Цікаво все ж таки – ти у себе вдома, сидиш і розмовляєш з таким близьким-далеким другом із Києва, Сімферополя чи Одеси. І оскільки важко сьогодні знайти хорошого співрозмовника, з яким можна цікаво поговорити не лише про „своє”, але й про таке далеке і незрозуміле то, мабуть, чат, у цьому випадку, є хорошою допомогою самотнім і, здавалося б, відкинутим суспільством. До речі, свого часу одна людина сказала: „Якщо ти не такий як усі, якщо тебе ніхто не розуміє, якщо ти не робиш так як усі – ти стаєш ізгоєм суспільства”. Інша цитата - „Людина – істота суспільна. Тому, вона повинна робити те, чого хоче суспільство”. І знову слово „повинна”, „зобов’язана” – у кожного своє бачення повинностей. Скільки людей – стільки зобов’язань. Ми самі їх створюємо, самі обмежуємось – робимо не те що подобається (улюблена перукарська справа, художнє мистецтво, лижний спорт, написання книг, садівництво та інші справжні обов’язки), а те що вважають „необхідним” люди, дуже часто сторонні і зовсім нам неприємні.
Життя –ми живемо для інших. Ми є тими, якими нас хочуть бачити – одяг, робота і, як не дивно, уподобання (та ж таки мода). Немає справжніх. Усі чужі, не свої. А ті хто ще намагається здійснити свої мрії, бути у цьому значенні оптимістами, стають осміяними і нікому не зрозумілими, чужими. Чужими? Найдіть спершу себе! Далі шукайте своїх.
Інколи здається, що ти самотній. Один. Хоч намагаєшся робити і те що потрібно тобі і те що хочуть інші, але ... Обман.
Обман. Надто багато його. Краще просто промовчати. І взагалі, не вистачає мовчання у нашому житті. Надто багато ми сказали. Надто багато суттєвого не встигли.

Добавлено (15.03.2008, 10:44)
---------------------------------------------
шоб людина була собою їй потрібно тільки бути собою.... а свобода завжди біля нас, просто свобода це не тоді коли ти робиш шо хочеш) такі думки тінейджерства минають з часом, пошук себе закінчується навіть толком не почавшись, бо як дасть Бог то ти побачиш.... і + кожен не буде індивідуальністю.... просто так не може бути.... роби те шо тобі приносить втіху, але не зациклюйся на собі.... анархію вам в серця.... срака-банька

тому настінька, зрозумій, шо ти тут нічого не вдієш, можливо типросто не вчасно народилась.і тому тобі важко змиритись з навколишнім " ну і до сраки"

хоча. ти мене знаєш я з шкіри вон полізу, ал еробитиму на перекір... як що хоч мож зі мною

Добавлено (27.03.2008, 14:43)
---------------------------------------------
Але пиво є пиво!Сам обожнюю!!!!!

чому: "йдем на пиво", а не "йдем в театр"
"я вчора так накурився" а не "я в чора таке читав" . . . ? ? ? ? ? ?